Методична скарбничка

                Робота з обдарованими дітьми      

         Центром концепції розвитку навчальних закладів нового типу є творча особистість, індивідуальна робота з обдарованими дітьми, які відрізняються, насамперед, підвищеним рівнем розумового розвитку. Вони різко виділяються в середовищі ровесників високим інтелектом, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання. Завдяки певним особливостям поведінки, вмінню абстрагувати, ставити цікаві запитання, робити висновки, обдаровані діти привертають до себе увагу.
    Видатний психолог Н. С. Лейтес пропонує розділити здібних дітей на три категорії:
    І – діти з раннім “підйомом інтелекту” (рано починають читати, писати в 3 – 4 роки. Потім захоплюються однією галуззю і роблять неабиякі успіхи в ній. У них залишається бажання до розумового навантаження);
    ІІ – діти з яскравими проявами здібностей до окремих видів діяльності і предметів (зазвичай, мають загальний рівень інтелекту, але особливий нахил до певного предмету, до певного виду діяльності);
    ІІІ – діти з потенційними ознаками обдарованості (не випереджують своїх однолітків за загальним розвитком, але вирізняються особливою своєрідністю розумової роботи, яка вказує на їхні неординарні здібності. Ця своєрідність полягає в особливій оригінальності й самостійності суджень, у неординарності поглядів з різних питань. Зазвичай, високих результатів такі діти досягають, якщо мають сприятливі умови розвитку).
    Дослідники твердять, що обдаровані і талановиті діти володіють усім необхідним для досягнення життєвого успіху. Разом із тим, якщо таких школярів залишити самих на себе, то вони не розвивають до максимального рівня успадкований потенціал [1, с. 19]. Практика свідчить, що від обдарованих дітей очікують виняткових успіхів у певних галузях. Більшість людей навіть не може змиритися з тим, що обдаровані інтелектуали можуть бути звичайними індивідами в інших галузях людської діяльності. Такими ж є очікування учителів і в моральній площині поведінки обдарованих. Педагоги нерідко ставлять їх у приклад для інших, використовують у ролі власного впливу на поведінку учнівського колективу. Учителі часто доручають обдарованим функції своїх помічників. Учнівський колектив не проти цього, але вимагає відповідей на усі запитання без будь-яких потурань. До того ж часто виникає підозра, що обдаровані свідомо заплутують звичайних дітей, насправді вони не можуть вчити інших того, що їм легко дається.
    Досить часто основні особливості обдарованих дітей проявляються і під час взаємодії з учителями. Своїми репліками та запитаннями, зауваженнями та відповідями такі діти часом “заганяють учителя в глухий кут”. Невпевнені у собі учителі, які мають негативну самооцінку, досить часто потерпають від цього, намагаються “поставити на місце”, “зрізати таку дитину”. Дуже часто учителі переносять на дітей свої особисті проблеми. Недостатня особиста емоційна рівновага та стабільність сприймається ними як “невихованість” дітей, із якими вони працюють.
    Тому і виникають проблеми у спілкуванні, а причину шукати слід в учителеві. Учитель, працюючи з обдарованими та творчими дітьми повинен мати високий рівень інтелекту, ґрунтовну фахову підготовку, емоційну стабільність, бути доброзичливим і чуйним.
    Творча обдарованість розглядається науковцями як індивідуальний, творчий, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі результати у будь-якій сфері діяльності. Удосконалити навчально-виховний процес з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ географічних наук допомагає, насамперед, періодичність проведення олімпіад з основ наук, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, КВК, турнірів, вікторин тощо.
    Велику роль у навчальному процесі викладання географії в Українській гімназії відводиться впровадженню новітніх технологій та сучасних методів навчання, які орієнтуються на розвиток обдарованої й творчої особистості. Творчість – це вищий рівень логічного мислення; це напруження всіх духовних сил людини (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні).
    Використання творчих завдань на уроках географії, педагогічними вимогами яких є доступність, зв’язок із програмою, відповідність віковим інтересам учнів, є невід’ємною частиною уроку. У процесі навчання, із метою розвитку творчої особистості, можна використовувати завдання чотирьох типів:
1) завдання на формування здібностей бачити протиріччя (проблеми): постановка проблемних питань до теми, розділу тексту і т. п.;
2) завдання спрямовані на самостійне оцінювання процесу, географічного об’єкту і т. п.;
3) завдання спрямовані на функціонування гіпотетичного мислення: формування гіпотези розв’язання певної проблеми;
4) завдання спрямовані на розвиток фантазії.
    Цікавим, хоч і ускладненим, є метод аналогій. Пошук аналогій відбувається в навчальному процесі: серед асоціацій за схожістю; серед образно поданих об’єктів; через абстрагування окремих ознак. Аналізування учнями на уроках географії відбувається стихійно, навіть, якщо учитель не ставить такої мети. Географія – вдалий предмет для формування стратегій аналізування. Пошук аналогій до понять (річка, плоскогір’я, дощ і т.д.), слід здійснювати за планом:
а) зовнішній вигляд;
б) структура;
в) подальший розвиток;
г) походження;
ґ) функція.
    Географія – це наука, що вивчає функцію, генезу об’єктів і явищ через їх структуру, а тому пошук аналогій за структурою є найбільш доступним. Проблема педагогічного проектування розглядалася багатьма вченими: В.С.Безруковою, В.Г.Безпалько, В.М.Монаховим та іншими. Зокрема, В.В.Сєриков вважає, що в особистісно-орієнтованому навчанні педагогічне проектування вирівнює “грані між змістовними й процесуальними аспектами навчання” [2, с. 272]. Введення проектного методу в контексті особистісно-орієнтованого навчання потребує “наявності у педагогів проектних умінь та навичок..., ступеня розвитку навичок цілеспрямованої навчальної діяльності, творчого мислення, комунікативності і рефлексії в учнів” [2, с. 272].
    Працюючи над проектом, кожен учень “включається” у реальні процеси і не тільки в навчальні, осягає суть і глибину явищ, переживає ситуації, пов’язані з ним. При цьому учням відкривається своє бачення проблеми, що вивчається, а одержані знання мають свій особистий зміст. Види проектів різноманітні. Прикладом інформаційно-дослідницького проекту є проекти з країнознавства, що готують учні 6 (10) класів економічного відділення. Кожен з учнів вибирає собі країну, яку досліджує. Перед ним ставиться проблемна тема, наприклад: “Грузія – країна міцних сімейних традицій”. За типовим планом характеристики країни гімназисти підбирають матеріал, який у кінці семестру викладають перед однолітками. Цікаво і те, що такий дослідницький матеріал учитель може використовувати на уроках географії (учні, виступаючи на уроках, доповнюють виклад учителя).
    Роль учителя зводиться до консультування учнів при підготовці проекту й спрямування їхньої діяльності під час захисту, якщо є потреба. Проектне навчання є особистісно-орієнтованим, оскільки кожен учень ставить перед собою мету, вибирає зміст, здійснює пошук розв’язання поставленого завдання. Метод проектів дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до інтересів дітей. Українська гімназія ім. І.Франка м. Тернополя є асоційованим членом Малої Академії наук у Тернопільській області, на базі закладу діє наукове товариство “До глибин”, члени якого (учні 6 (10) – 7 (11) кл.) працюють над дослідженням наукових проблем. Упровадження методу проектів у вивченні географії надасть можливість краще пізнавати аспекти дослідження, передбачає покращення загальної підготовки учнів. Таким чином, у роботі з обдарованими й творчими дітьми велика роль належить учителеві. Саме він створює атмосферу, яка може заохочувати інтереси учня, розвивати його здібності, творче начало.

ЯК ПРАВИЛЬНО ОФОРМЛЯТИ ПОРТФОЛІО

РОЗДІЛ 1. Загальні відомості про вчителя (Даний розділ дозволяє оцінити індивідуальний ріст педагога в його професійній діяльності)

1. Особисті дані.
2. Копія диплома про освіту.
3. Наявність вчених звань та ступенів.
4. Копія посвідчення про підвищення кваліфікації.
5. Копія посвідчення наявних нагород.
6. Копії наявних почесних грамот.
7. Інші документи, якщо вважаєте за потрібне.

РОЗДІЛ 2. Результати педагогічної діяльності (Матеріали даного розділу повинні відображати динаміку росту результатів педагогічної діяльності за останні 3 – 5 років)

1. Самоаналіз педагогічної діяльності.
2. Результати зрізів контрольних робіт по предмету з із вказівкою класів.
3. Підсумкові результати по предмету за 3 – 5 роки.
4. Результати міських та обласних контрольних робіт по предмету з із вказівкою класів.
5. Результати складання випускних іспитів.
6. Наявність переможців інтелектуальних змагань та марафонів за 3 – 5 роки.
7. Наявність переможців окружних і міських олімпіад за 3 – 5 роки.
8. Наявність медалістів за 3 – 5 роки.
9. Наявність учнів, що поступили у вищі навчальні заклади по предмету.

РОЗДІЛ 3. Науково-методична діяльність. (В цей розділ поміщаються методичні матеріали, які свідчать про педагога, як про професіонала)

1. Записка пояснення до програм.
2. Підготовка творчого звіту, реферату, доповіді, статті.
3. Матеріали, в яких обґрунтовується вибір освітньої програми і комплекту навчально-методичної літератури.
4. Список навчально-методичного учбово-методичного забезпечення.
5. Матеріали, в яких обґрунтовується вибір використовуваних освітніх технологій.
6. Перелік проведених «круглих столів», «майстер-класів», семінарів.
7. Матеріали, що містять обґрунтування вживання в своїй практиці різних засобів педагогічної діагностики для оцінки навчальних результатів.
8. Доповіді на семінарах, педагогічних радах, конференціях.
9. Результати участі в професійних і творчих педагогічних конкурсах.
10. Тему самоосвіти, список літератури, вивченої по даній темі, звіт по темі самоосвіти.
11. Перелік публікацій.
12. Участь в професійних і творчих педагогічних конкурсах, в методичних і наукових виданнях.
13. Список творчих робіт, рефератів, учбово-дослідних робіт, проектів.
14. Сценарії позакласних заходів, фотографії і компакт-диски проведених заходів.
15. Проведення наукових досліджень і розгорнутий план дослідження в рамках творчої групи.
16. Розробка авторських програм (участь, програма).
17. Програми гуртків і факультативів.
18. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні дітей з проблемами розвитку.
19. Розробка авторських програм.

РОЗДІЛ 4. Позакласна діяльність

1. Програма гуртка (якщо ведеться).
2. Програма факультативів.
3. Перелік творчих робіт учнів.
4. Список проведених позакласних заходів з із фотографіями.
5. Сценарії вечорів, КВН, конкурсів.
6. Переможці олімпіад, конкурсів, змагань, інтелектуальних марафонів (за три роки).

РОЗДІЛ 5. Класне керівництво

1. Аналіз успішності учнів та аналіз якості їх знань.
2. Інформація про участь учнів класу в шкільних заходах, соціальних проектах, творчих колективах.
3. Інформація про наявність правопорушень у учнів школи чи їх відсутність.
4. Відомості про роботу з батьками.

РОЗДІЛ 6. «Навчально-матеріальна база» (В даний розділ входить виписка із паспорта навчального кабінета)

1. Список устаткування навчального кабінету.
2. Перелік нового обладнання.
3. Список словників і іншої довідкової літератури по предмету.
4. Наявність технічних засобів навчання дітей (телевізор, DVD-програвач, музичний центр, діапроектор і т.д.
5. Перелік навчальних фільмів.
6. Перелік навчальних посібників (таблиці, макети, ілюстрації, схеми, портрети і тому подібне.).
7. Список аудіо записів.
8. Перелік довідкової літератури і дидактичних матеріалів.
9. Наявність комп’ютера і комп’ютерних засобів вчення (програми віртуального експерименту, контролю знань, мультимедійні електронні посібники і т.д.)
10. Аудіо і відео посібники.
11. Наявність дидактичного матеріалу, збірників завдань, задач, вправ, прикладів, зразків рефератів і загадок, творів і т.д.
12. Інші документи за бажанням вчителя.
13. Портфоліо подається у відповідну атестаційну комісію вчителем, що атестується, не пізніше 2 тижнів до кваліфікаційного випробування.
14. Грамотне оформлення портфоліо враховується.

Вимоги до обладнання кабінету географії

Кабінет географії 2.14. Кабінет географії (лабораторія і лаборантське приміщення) 2.14.1. Санітарно-гігієнічні вимоги 2.14.1.1. Природне і штучне освітлення кабінету повинне бути забезпечено відповідно до СНіП-23-05-95. Природне і штучне освітлення. 2.14.1.2. Орієнтація вікон учбових приміщень повинна бути на південну, східну або південно-східну сторони горизонту. 2.14.1.3. В приміщенні повинне бути бічне лівобічне освітлення. При двосторонньому освітленні при глибині приміщення кабінету більше 6 м обов'язково пристрій правостороннього підсвітла, висота якого повинна бути не менше 2.2 м від підлоги 2.14.1.4. Забороняється той, що захаращується світлових отворів (з внутрішньої і зовнішньої сторони) устаткуванням або іншими предметами. Світлопроєми кабінету повинні бути обладнаний регульованими сонцезахисними пристроями типу жалюзі, тканинними шторами світлих тонів, що поєднуються з кольором стін і меблів. 2.14.1.5. Для штучного освітлення слід використовувати люмінесцентні світильники типів: ЛС002х40, ЛП028х40, ЛП002-2х40, ЛП034-4Х36, ЦСП-5-2Х40. Світильники повинні бути встановлений рядами уздовж лабораторії паралельно вікнам. Необхідно передбачати роздільне (по рядах) включення світильників. Класна дошка повинна освітлюватися двома встановленими паралельно їй дзеркальними світильниками типу ЛПО-30-40-122(125) (кососвет). Світильники повинні розміщуватися вище за верхній край дошки на 0,3 м і на 0,6 м у бік класу перед дошкою. 2.14.1.6. Якнайменший рівень освітленості робочих місць для вчителя і для тих, що навчаються при штучному освітленні повинен бути не менше 300 лк, на класній дошці - 500 лк. 2.14.1.7. Забарвлення приміщення залежно від орієнтації повинна бути виконано в теплих або холодних тонах слабої насиченості. Приміщення, обернуті на південь, офарблюють в холодні тони (гамма голубого, сірого, зеленого кольору), а на північ - в теплі тони (гамма жовтого, рожевого кольорів). Не рекомендується забарвлення в білий, темний і контрастні кольори (коричневий, яскраво-синій, ліловий, чорний, червоний, малиновий). 2.14.1.8. Підлоги повинні бути без щілин і мати покриття дощате, паркетне або лінолеум на утепленій основі. 2.14.1.9. Стіни кабінету повинні бути гладкими, допускаючими їх прибирання вологим способом.  Віконні рами і двері офарблюють в білий колір. Коефіцієнт світлового віддзеркалення стін повинен бути в межах 0,5-0.6, стелі-0,7-0,8, підлоги-0, 3-0,5. 2.14.1.10. Лабораторія і лаборантське приміщення повинне бути забезпечені опалюванням і приточування-витяжною вентиляцією з таким розрахунком, щоб температура в приміщеннях підтримувалася в межах 18-21 градус Цельсія; вогкість повітря повинна бути в межах 40-60 %. 2.14.1.11. Природна вентиляція повинна здійснюватися за допомогою фрамуг або кватирок, що мають площу не менше 1/50 площу підлоги і забезпечуючи триразовий обмін повітря. Фрамуги і кватирки повинні бути забезпечений зручними для закриття і відкриття пристосуваннями. 2.14.1.12. Електропостачання кабінету повинне бути виконано відповідно до вимог ГОСТ 28139-89 і ПУЭ.2.14.2. Вимоги до меблів 2.14.2.1. Лабораторія і лаборантське приміщення повинна бути оснащений певним комплектом спеціалізованих меблів, що відповідають вимогам ГОСТ 22046-89, має сертифікат відповідності технічної документації і гігієнічний сертифікат. Лабораторія повинна мати меблі для:- організації робочого місця вчителя;- організації робочих місць навчаються;- для раціонального розміщення і зберігання засобів навчання;- для організації використовування апаратури. 2.14.2.2. Конструкція меблів і пристосувань повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам, відповідати антропометричним особливостям вчителя і що навчаються, враховувати специфіку їх праці, вимоги ергономіки. 2.14.2.3. Для організації робочого місця вчителя необхідні меблі і пристосування, що відповідають особливостям оперативної діяльності вчителя географії, в основі якій - робота у стінної карти, класної дошки демонстрація натуральних і об'ємних засобів навчання, екранно-звукових засобів навчання. Меблі для організації робочого місця вчителя включають демонстраційний стіл (по ГОСТ 18607-93) верхня площина якої може встановлюватися на необхідній висоті; робочий стіл із стільцем, за яким вчитель працює сидячи, класну дошку з пристосуванням для закріплення карт, екран 2.14.2.4. Меблі для організації робочого місця навчаються включають двомісний стіл на дерев'яній або металевій основі з горизонтальною робочою поверхнею (по ГОСТ 11015-93) в комплекті із стільцями з профільованими поперековими і попереково-підлопатковими спинками (по ГОСТ 11016-93). Столи і стільці повинні підбиратися відповідно до зростання навчається різних ростових груш (N4,5,6). 2.14.2.5. Для забезпечення збереження учбового устаткування, можливості швидкого пошуку необхідного засобу навчання і поверненні на місце зберігання після використовування в кабінеті повинна бути комбінована секційна шафа що складається з різної кількості секцій залежно від площі кабінету (по ГОСТ 18666-95):- нижня (з цоколем) з глухими дверцями  3-6 шт.;- верхня (встановлюється на нижню)із заскленими дверцями - 3-6 шт.;- верхня (встановлюється на засклену) з глухими дверцями - 3-6 шт. 2.14.3. Вимоги до оснащення кабінету географії апаратурою і пристосуваннями 2.14.3.1. Для широкого використовування екранно-звукових засобів навчання в кабінеті необхідний комплект проекційної апаратури. Для використовування відеозаписів в кабінеті повинна бути відеоапаратура. Для включення в урок географії звукових фрагментів - записів музики країн, голосів тварин і т.д., що вивчаються, доцільно мати звукову апаратуру. Кабінет географії, як правило, повинен мати свій в розпорядженні діапроектор універсальний, графопроектором. В сумісному користуванні з іншими кабінетами можуть бути эпипроектор, телевізор, відеомагнітофон, електрофон або магнітофон. 2.14.3.2. Для підключення проекційної апаратури і інших технічних засобів навчання повинні не менше за 3-і штепсельні розетки: одна - у класної дошки, інша - на протилежній від дошки стіні кабінету, третя - на стіні протилежної вікнам. 2.14.3.3. В кабінеті необхідно передбачити раціональне розміщення проекційної апаратури. Для цього виділяють наступні зони її розміщення:- біля задньої стіни (діапроектор з длиннофокусным об'єктивом для демонстрації діафільмів);- в середині кабінету (діапроектор з короткофокусним об'єктивом для демонстрації діафільмів, діапроектор для демонстрації  діапозитивів, эпипроектор);- в зоні робочого місця вчителя (графопроектор, телевізор, відеомагнітофон) . 2.14.3.4. При демонстрації діафільмів і діапозитивів (при ширині екрану 1,2-1,4 м)відстань від екрану до перших столів вчаться повинна бути не менше 2,7 м, а до останніх столів - не більше 8,6 м. Висота нижнього краю екрану над подіумом - не менше 09 м. Оптимальна зона проглядання телепередач і відеофільмів розташована на відстані не менше 2,7 м від екрану телевізора. Висота розташування телевізора від подіуму 1,2-1,3 м.2.14.4. Вимоги до приміщень кабінету 2.14.4.1. Для кабінету географії, якщо дозволяє площу, необхідно мати два суміжні приміщення: лабораторію площею з розрахунку 2,5 кв.м на того, що навчається і лаборантське приміщення площею не менше 15 кв.м. 2.14.4.2. Площа кабінету повинна дозволяти розставити в ньому меблі з дотриманням санітарно-гігієнічних норм. Учнівські столи повинні бути встановлений, як правило, в три ряди. Допускається дворядна і однорядна розстановка столів. Відстань між столами у ряді 0,6 м, між рядами столів не менше 0,6 м, між рядами столів і подовжніми стінами О,5-0,7 м, від перших столів до передньої стіни близько 2,6-2,7 м найбільша віддаленість останнього місця навчаються від класної дошки - 8,6 м. 2.14.4.3. На передній стіні лабораторії повинна бути розміщений класна дошка і частина постійної експозиції (довідкові таблиці). 2.14.4.4. На відстані не менше 1,0 м від класної дошки (на подіумі) повинен стояти демонстраційний стіл. 2.14.4.5. Уздовж задньої стіни повинна бути встановлений комбінована секційна шафа для зберігання учбового устаткування (8-ми або 18-ти секційний залежно від площі приміщення. 2.14.4.6. Бічна стіна (протилежна вікнам) використовується для постійної і тимчасової экспозиций.2.14.4.7. В лабораторії повинен бути передбачений візок для проекційної апаратури. 2.14.4.8. Лаборантське приміщення призначено для підготовки до занять, підбору карт, таблиць і для зберігання учбового устаткування. 2.14.5. Вимоги до оснащення кабінету учбовим, устаткуванням 2.14.5.1. Організація кабінету географії передбачає оснащення його повним комплектом учбового устаткування відповідно до діючих Переліків учбового устаткування по географії для загальноосвітніх установ РФ затвердженими наказом Міністерства освіти Російської Федерації. 2.14.5.2. Допускається оснащувати кабінет засобами навчання, виготовленими в порядку самоустаткування вчителем, що навчаються, батьками. 2.14.5.3. В кабінеті географії повинен бути повний комплект учбових книг для курсу географії за програмою даного типу учбового закладу. 2.14.5.4. В кабінеті необхідно передбачити достатній комплект методичної літератури для вчителя, включаючий методичний журнал Географія в школі, спеціальну методичну літературу, програми навчання географії в даному учбовому закладі довідкову літературу, освітній стандарт по географії. 2.14.5.5. В кабінеті повинні бути картотеки довідкової літератури, методичної літератури для вчителя, для тих, що навчаються, тематична картотека, що містить індивідуальні, групові завдання для тих, що навчаються. 2.14.5.6. В кабінеті повинна бути передбачений інвентарна книга з переліком в ній наявного устаткування, меблів, пристосувань з вказівкою їх інвентарного номера. 2.14.6. Вимоги до організація робочих місць вчителя і що навчаються 2.14.6.1. До складу робочого місця вчителя входять спеціалізований демонстраційний стіл, стіл для вчителя, класна дошка, екран. 2.14.6.2. Для кабінету географії демонстраційний стіл повинен бути заввишки 900 мм з робочою поверхнею 1200x750 мм (ГОСТ 18607-93).2.14.6.3. Стіл для вчителя повинен бути заввишки 750 мм з робочою поверхнею 1200x600 мм і висувними ящиками в яких можуть розташовуватися картотеки наявності засобів навчання, картки підготовки вчителя до уроку і т.д. 2.14.6.4. Для кабінету рекомендується використовувати класну дошку з п'ятьма робочими поверхнями, що складається з основного щита і двох відкидних. Розмір основного щита: 1500 х 1000 мм, відкидних щитів: 750 х 1000 мм Дошка повинна мати магнітну поверхню. 2.14.6.5. Дошки або панелі над ними повинні бути забезпечений утримувачами для закріплення таблиць. 2.14.6.6. Для раціональної організації робочого місця навчається повинні бути дотриманий наступні умови:- достатня робоча поверхня для листа читання, виконання дослідів і інших видів самостійних робіт.- зручне розміщення устаткування, що використовується на уроці;-відповідність столу і стільця антропометричним даним для збереження зручної робочої пози навчається;- необхідний рівень освітленості на робочій поверхні столу (300 лк). 2.14.6.7. Для організації робочих місць навчаються призначені двомісні столи різних ростових груп з колірною індикацією. 2.14.6.8. Горизонтальна поверхня столу розміром 1200x500 мм забезпечує розміщення підручника, атласу, зошита, обладнань для виконання практичних і самостійних робіт, дозволяє зручно розставити глобуси, коробки з колекціями. 2.14.7. Вимоги до розміщення і зберігання устаткування 2.14.7.1. Система розміщення і зберігання учбового устаткування повинна забезпечувати:- збереження засобів навчання;- постійне місце, зручне для витягання і повернення виробу; закріплення місця за даним видом учбового устаткування на основі частоти використовування на уроках;- швидке проведення обліку і контролю для заміни що вийшли з ладу виробів новими. Основний принцип розміщення і зберігання учбового устаткування - по видах учбового устаткування, з урахуванням частоти використовування даного учбового устаткування і правил безпеки. 2.14.7.2. Швидкий пошук потрібної карти, підготовка її до демонстрації і повернення в картосховище повинна забезпечити система зберігання карт. Організація раціонального зберігання карт може бути різною. Карти можуть бути закріплений на рейки і зберігатися згорнутими і підвішеними у вертикальному положенні за допомогою спеціальних гачків на горизонтальних штангах картосховища. 2.14.7.3. Кожній карті повинен бути привласнений номер, під яким її поміщають у відповідний розділ сховища і заносять в картотеку. 2.14.7.4. Картини і таблиці бережуть, якщо дозволяють габарити, в спеціалізованих секціях під класною дошкою і в ящиках-табличниках, встановлених окремо. Всі картини і таблиці рекомендується наклеювати на картон. Кожній привласнюється номер, на зовнішню поверхню дверець ящика поміщають список що зберігаються в ньому картин і таблиць. 2.14.7.5. Натуральні об'єкти - гербарії, колекції - щоб уникнути вицвітання від сонячного проміння повинні зберігатися в закритих коробках в глухих секціях шафи. Допускається їх тимчасове експонування в засклених секціях. Діапозитиви і діафільми бережуть у фабричних коробочках. Укладання для діафільмів повинне мати осередки, відповідні діаметру коробочок діафільмів. На кришці коробочки і на дні осередку проставляють номер діафільму, під яким його заносять в картотеку. На зовнішній стороні укладання указують клас (курс, роздягнув програми). Укладка для діапозитивів повинна бути скринькою з перегородками. Порядок нумерації серій діапозитивів той же, що і діафільмів. Транспаранти для графопроектора бережуть у фабричній упаковці в поліетиленових пакетах. 2.14.7.6. На внутрішній стороні дверей глухої секції шафи або на бічній стінці, якщо секція засклена, укріплюють список що зберігаються в ній екранно-звукових засобів. 2.14.7.7. Апаратуру бережуть в секціях з глухими дверцями, розмістивши знімні полиці в них на потрібній висоті  Для використовування на уроці апаратуру розміщують на спеціальному пересувному візку. 2.14.8. Вимоги до організації метеостанції 2.14.8.1. Важливою складовою частиною кабінету географії повинна бути метеостанція (метеомайданчик). Метеостанція повинна давати можливість познайомити тих, що навчаються з основними стандартними метеорологічними приладами, з методикою і технікою спостережень і обробки їх результатов.2.14.8.2. Шкільна метеостанція повинна забезпечити проведення спостережень, практичних робіт, передбачених учбовою програмою по природознавству, географії і біології, організувати систематичні спостереження за погодою, сезонними явищами в навколишній природі, а також вивчення мікроклімату пришкільної ділянки, досвідчених майданчиків, закладених в околицях школи. 2.14.8.3. Окрім звичайних метеорологічних приладів на шкільній метеостанції доцільно встановити дистанційну метеостанцію. Це дозволить дати тим, що навчаються уявлення про дистанційні способи спостереження метеорологічних елементів а також мати нагоду у будь-який момент визначити значення цих елементів. 2.14.8.4. Для пристрою метеомайданчик необхідна площа розміром 30 кв.м. Поблизу майданчика не повинне бути будов, дерев, ярів, водних поверхонь. Відстань від краю майданчика до споруд або високих дерев повинна не менше за десятиразову висоту цих об'єктів. метеомайданчик орієнтують так, щоб вхід знаходився з північної сторони. 2.14.8.5. Для метеомайданчик роблять огорожу з дроту на стовпчиках заввишки 1,5 м. Огорожа з штахетника і бетонних стовпчиків небажана, оскільки впливатиме на свідчення приладів. Для проведення спостережень прокладають доріжки шириною 40-50 см. Метеомайданчик засівають травою, яку регулярно скошують до висоти 20 см. 2.14.8.6. Спостереження на метеомайданчику проводять щодня в 8 годин ранку. На метеомайданчику спостерігають за температурою повітря по мінімальному і максимальному термометрах. Кількість випавших опадів заміряють за допомогою опадоміра. Восени і взимку визначають ступінь покриття і характер залягання сніжного покриву. Весною і восени щодня визначають температуру на поверхні ґрунту. В щоденниках спостережень заносять спостережувані за добу атмосферні явища: дощ, сніг, град, вітер завірюха, іній, роса. 2.14.9. Вимоги до оформлення інтер'єру кабінету 2.14.9.1. При оформленні кабінету слід уникати прикрашення. Всі елементи оформлення повинні використовуватися в учбовому процесі. Інтер'єр кабінету не повинен бути переобтяжений